Таблиця лідерів

День 10. Словакія, Попрад На цей день в планах було відвідати площадку в місті Попрад. На гугл карті це невелике село, і місце площадки вказане майже в центрі цього села. На місці це виявилась невелика закрита, обнесена парканом площадка на території школи. Ворота на площадку були закриті, і я вже вирішив лізти через огорожу, але поки я збирався і розминався до площадки підїхала мама, що привезла свого сина, років 12 на тренування. Знову ж таки цікаво було бачити як мама ходить за ним, придумує йому траси, він пробує пройти, дає поради, тренують місця, які в нього не виходить пройти. Площадка хоч і маленька, але не погана, є гарне каміння, цікаві колоди. Доречі цікаво те що по колодах у малого баланс трішки кращий ніж в мене. Він дуже стабільно тримався, ліз в гору і розвертався на колодах. Потім на тренування приїхала дівчинка років 16, і теж показувала досить класний рівень, як на мене досойна була чемпів світу, хоча може вона там і буває, я не дуже великий знавець жіночого тріалу) На моє катання вони реагували дуже позитивно, хлопали коли я робив якісь амплітудні речі) День 11. Словакія. площадка Самюеля Хлаваті Це був перший день мого туру, на який передавали дощі. І на жаль прогноз справдився, цілий день було хмарно і періодично дощило. А якраз на цей день в мене була запланована одна з найцікавіших площадок - рідна площадка дуже сльного райдера - Самюеля Хлаваті. На площадку ми приїхали після обіду, і якраз тоді як почався дощ) Я списався з Самуелем, і він пообіцяв приїхати через пару годин. Перечекав дощ годину і почав катати. Ця площадка як на мене най елітніша з усіх де я був, це й не дивно, бо рівень в Хлаваті дуже крутий, минулого року він навіть зайняв 8 місце на одному з етапів. На площадці дуже дуже багато цікавого каміння з нестандартними і короткими розгонами до них. Я нарахував близько 65 великих каменів і 70 малих, 30 величезних колод і ще бетон, покришки, шпали. На жаль через мокроту я не зміг сповна спробувати все цікаве що хотів.Пару разів впав на слизькому і старався не ризикувати. Каміння хоч і майже сухе було, але місцями все ж коварно слизьке і ще мокрі від землі покришки додавали невпевненості. Самюель приїхав десь через годии дві від початку мого катання, і з ним ще потренувалися годину. Він не робив нічого космічного, теж казав не хоче ризикувати, але все одно багато дуже цікавого я від нього побачив. Дуже круто він відчуває всі розгони і зацепи. День 12. Польша, відпочинок, закопане Знову був тайм аут в катанні. Ми поїхали в дуже гарне польське місто - горнолижний курорт Закопане. Містечко дуже гарне і живе, повно ресторанчиків, сувенірів, купи туристів) День 13. Три польські площадки По трасі від Закопане до Кракова на карті зазначено 3 тріал парки. Відтань між ними по 30 км. Перший парк в місті Новий Тарг. По фото він дуже круий, і я з нетерпінням чекав приїзду туди. Але яке ж було моє розчарування, коли приїхавши я побачив що парк зруйновано - все каміння, покришки і решту просто звалено на купу. Як я дізнався пізніше від поляків, його планують перебудувати заново. Дуже надіюся що так і буде, і цей парк не зникне. Ну але купа каміння, то завжди цікаво, і я з годину там ще покатався)) Після першого розчарування ми попрямували на другу площадку - в місто Рабка Здрой. Тріал майданчик там знаходиться в міському парку, і я б сказав він найгарніший з усіх де я був. Зелена трава, широко розставлені перешкоди, багато простору. Якраз коли ми туди прибули, прямо наче до мого приїзду, на тріальній площадці викошували траву) Катався я там години 3, спробував дуже багато з того що там є. Тільки секція катушок вже трохи підушатана, а все решта гарно стоїть. Я так зрозумів що там тріалістів майже не буває, бо малі зі скейтпарку прибігли дивитися на моє катання, і дуже дивувалися що по тих каменюках і колодах на велосипеді можна стрибати) На третій площадці кататися не було ні сил ні часу, але я все ж туди заїхав, подивитися. Площадка компактна, але цікава. Теж багато каміння, катушки, колоди, металеві конструкції. Все стоїть дуже щільно, і повно комбінацій Ось до речі карта тріальних площадок Польщі https://www.google.com/maps/d/edit?mid=12OvpLysV5qgYfSraK_qnXkI7Cdg&ll=49.61845177348387%2C10.44549883071113&z=5 Висновки з туру Дім на колесах це круто, це саме те що дозволяє дешево і вільно мандрувати, в тебе є повна свобода, ти не привязаний до транспорту, готелів, ресторанів. Твій маршрут такий який ти хочеш) Ну і це страшенно економно, за 2 тижні ми потратили приблизно 500 евро на двох. Також в европі, навіть в східній в сезон постійно йдуть змагання, в радіусі 500 км щотижня проходять змагання. Тепер мрію наступного року мати більше часу і фінансів, і повторити такий тур, бажано більш західною Європою)

День 5. Чехія, площадка в місті Кіюв Продовжую свою розповідь про мій Евротур. Далі після Австрії наш шлях лежав до Чехії, там на вихідних я планував відвідати одразу 2 змагань, а перед тим покататися на чеських площадках) Почав я з чеського міста Київ, по чеськи звучить як Кіюв. Десь в обід приїхали ми на площадку - ну що сказати, вона дуже велика, купа цікавих перешкод, але процентів 60 це перешкоди для дітей і любителів, хоча й серйозних елітних каменів, колод і блоків там вистачає. Катався я там сам, і до години 5 я там добряче втомився. А десь після 5 туди стали зїзжатися на авто батьки з дітьми на тренування. Першою приїхала мама, яка привезла дочку і сина років 8, і ходила їх тренувала - показувала які перешкоди долати, придумувала траси їм, давала поради, страхувала, прикольно це виглядало) Загалом десь 10 дітей з батьками зїхалися на тренування. Найстарші були дівчина і хлопець років 16-17. З хлопцем та його татом я трохи поговорив, розказав хто я і звідки, і вони мені розповіли про ще один тріалпарк поряд, про який я не чув, всього в 30 км від їхнього містечка. Рівень дітей я не оцінив, а от ті хлопець і дівчина каталися досить круто і технічно Ще на тій площадці, на початку свого катання я сполохав зайця, він видно десь спав між перешкодами, на відео є як я його ганяю по площадці)) Взагалі в Європі повно звірів - тільки зїдеш у поле ввечері чи вночі, і в світлі фар розбігаються зайці, лиси і косулі. День 6. Площадка Веселін над моравоу В попередній день я добряче виснажився катанням на площадці в Кіюві, але в планах було все ж покататися ще на площадці, про яку я почув там. Отже приїхав я в сусідне містечко - Веселін над Моравоу. Площадка там знаходиься на великому полі, поряд якась школа чи спортшкола. Площадка суперова - недавно побудована, все дерево ще свіже і не трухляве, дуже багато перешкод серйозного елітного рівня Приїхали ми туди далеко після обіду, і та крім нас вже тенувалося кілька хлопців - двоє 12-14 років і один 17-18. Потренувався я там дуже цікаво і продуктивно, аж до повної темноти. На відео багато що не зняв, бо якраз найгарячіше катання пішло коли вже темніло, але все ж є дещо цікаве) День 7. Відпочинок в Брно Після двох днів інтенсивних тренувань на крутих площадках тіло потребувало відпочинку, да й для моєї дівчини треба було організувати трішки культурну програму, бо все ж тріальні площадки для дівчат не найцікавіше на світі місце) Тому ми поїхали в місто Брно, друге по величині чеське місто. Я там вже був кілька разів, тому деякі цікаві місця там я вже знав і бачив. Місто класне, велика і красива стара часина міста, з замком, гарними костьолами та ратушами. Стара частина міста знаходитья на високому пагорбі, і з деяких місць відкривається чудесний краєвид на все Брно. День 8. Чемп BIU Біу це зло) це перше що я можу сказати про змагання Біу) Чемп проходив в Бланско, рідному місті Васі Колара. На окраєні міста, є дуже гарний парк з озером, і якщо від того місця пройти кілометр в гори і в ліс, то ви знайдете суперове каміння для тренувань, ось там і проходили змагання. Місце як на мене - типове для натуральних змагань Біу - круглі дрібні каменюки, карабкання вгору і спуски вниз. Вася Колар рекомендував мені йти не в еліту а в Сеньйори, це типу наших експертів. Тому що стиль змагань біу зовсім інший, новий для мене, і в сеньйорах теж будуть сильні хлопці. Але я глянув траси і вирішив його не слухати - не побачив в еліті нічого такого що б я не зміг пройти. Впринципі так воно і було - траси були хоч і місцями хитрі і тяжкуваті, але окремо я мабуть міг пройти всі перешкоди. Не врахував я тільки одного, що пройти їх треба все ж не окремо і за 2 хв, в біу якщо ти не встиг в 2 хв то одразу 5 штрафних, немає 1 штрафа за кожні 10 секунд Ну на ділі мене вистачало максимум до середини траси - десь 1:30-1:40, а я тільки на середині, і вже повністю виснажений. от так я й проходив всі траси 2 кола, одну тільки проборов в 2 чи 3 штрафа. Результати ж першої трійки - 0 за всі траси! І місця розділилися за часом здачі карток - 1 дуже крепкий латвійський райдер, другий словак Семюель Хлаваті, а треій Вася Колар. У четвертого місця було вже більше 20 штрафів. За біу ще можу сказати що це чудове тренування якраз наших слабих сторін - дрібної технічності та витривалості. Я думаю з цього могла б бути користь, якщо наприклад перед сезоном, весною, потренуватися в стилі біу і відвідати пару змагань. А ще дуже прикольно було наблюдати за дитячими категоріями. Хлопчики і дівчатка 6-9 років спускалися і карабкалися бо досить стрьомних трасах, крутих схилах, а батьки їх страхували і підбадьорювали. Описую один епізод - траса на крутому схилі, спуск під великим нахилом, хлопчик років 7 акуратно спускається, а мама йому кричить давай давай, швидше, час кінчається, він трохи різкіше починає їхати, і стрешенно сипиться, мама його ледь ловить, він посидів поплакав, і повела його мама на наступну трасу) День 9. Чех йонг геймс В неділю в цьому ж самому місті бланско були ще одні змагання - Чех йонг геймз - молодіжний чемпіонат Чехії. Там всі траси були для вікових категорій, але була ще оупен ред категорія, в якій могли брати участь всі незалежно від віку (від 19 і старше). По складності вона була як остання вікова категорія - кадети (16-18 років) В ній крім мене брали участь латвійці (3-4 райдери) і декілька чехів. Траси були дуже прості, лише 2 мали ворота, які ні я ні інші не могли взяти чисто. Але я отримав 2 пятірки на дуже простих трасах (одну не в свої ворота заліз, одну по тупому вискочив через ворота) + пару штрафів, тому на 1 не міг точно розраховувати, і як виявилося навіть 2 не став, а зайняв аж трете місце. Першим був все той же латвієць на моді - він справді крутий, страшенно технічний і технічно амплітудний, після змагань ми каталися, і я більшість його стрибків не міг повторити, а другий - чех, досить технічний, але якщо відверто то на голову слабший від мене у всьому. Отож після змагань я ще годинку покатався з латвійцями і пішов відпочивати після таких насичених катанням днів. Звечора ми виїхали в Словакію (до кордона 100 км) і заночували десь вже у словацьких лісах) Ось така кородка оповідь про Чехію, далі буде ще декілька днів зі Словакії та Польщі ;)